1. Словник української мови в 11 томах

дочовгати

ДОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. Не поспішаючи, поволі, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця.

— Додому мені пора вирушати, бо поки дочовгаю, то вже й звечоріє надворі (Шиян, Гроза.., 1956. 544).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дочовгати — дочо́вгати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дочовгати — -аю, -аєш, док., розм. Не поспішаючи, поволі, з труднощами дійти, добратися куди-небудь, до якогось місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дочовгати — ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідше) (прибути кудись, часто переборюючи труднощі), ДІСТА́ТИСЯ, ДОБУ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯ, ДОБИ́ТИСЯ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ДОПРА́ВИТИСЯ розм., ДОПА́СТИ діал. Словник синонімів української мови