дочуватися

дочува́тися

-аюся, -аєшся, недок., дочутися, -уюся, -уєшся, док., розм.

1》 Напружувати слух, щоб чути; прислухатися.

|| Те саме, що почути.

2》 Дізнаватися про кого-, що-небудь із розповідей, чуток і т. ін.

Значення в інших словниках

1. дочуватися — дочува́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дочуватися — ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
3. дочуватися — ДОЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ДОЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. 1. Напружувати слух, щоб чути; прислухатися. Берега дійшовши, я схиливсь на йому, В шелестіння травки дочуваться став (Щог., Поезії, 1958, 357); // Те саме, що почу́ти.  Словник української мови в 11 томах