Великий тлумачний словник сучасної мови

дранкувати

дранкува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

Покривати дранкою (див. дранка I 1)).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дранкувати — дранкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. дранкувати — ДРАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати дранкою ( див. дра́нка¹ 1). Інколи стіни таких будівель [татарських хат-мазанок] робили з очерету або оббивали обаполами, дранкували і обмазували (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 54).  Словник української мови в 11 томах