дранкувати

ДРАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати дранкою ( див. дра́нка¹ 1).

Інколи стіни таких будівель [татарських хат-мазанок] робили з очерету або оббивали обаполами, дранкували і обмазували (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 54).

Значення в інших словниках

1. дранкувати — дранкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дранкувати — -ую, -уєш, недок., перех. Покривати дранкою (див. дранка I 1)).  Великий тлумачний словник сучасної мови