дранкування

ДРАНКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дранкува́ти.

Олександр Архипенко керував роботами по дранкуванню стін (Роб. газ., 11.1 1962, 4).

Значення в інших словниках

1. дранкування — дранкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дранкування — -я, с. Дія за знач. дранкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови