дранкування
ДРАНКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дранкува́ти.
Олександр Архипенко керував роботами по дранкуванню стін (Роб. газ., 11.1 1962, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дранкування — дранкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дранкування — -я, с. Дія за знач. дранкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови