дранкувати
ДРАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Покривати дранкою ( див. дра́нка¹ 1).
Інколи стіни таких будівель [татарських хат-мазанок] робили з очерету або оббивали обаполами, дранкували і обмазували (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дранкувати — дранкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дранкувати — -ую, -уєш, недок., перех. Покривати дранкою (див. дранка I 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови