драночка

дра́ночка

-и, ж., розм.

Те саме, що дранка II.

Значення в інших словниках

1. драночка — дра́ночка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. драночка — ДРА́НОЧКА, и, ж., розм. Те саме, що дра́нка². Він лишив нас без драночки в хаті (Стеф., І, 1949, 24).  Словник української мови в 11 томах
3. драночка — Дранка, -ки ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = драниця. Вх. Лем. 411. ум. драночка.  Словник української мови Грінченка