драночка

ДРА́НОЧКА, и, ж., розм. Те саме, що дра́нка².

Він лишив нас без драночки в хаті (Стеф., І, 1949, 24).

Значення в інших словниках

1. драночка — дра́ночка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. драночка — -и, ж., розм. Те саме, що дранка II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. драночка — Дранка, -ки ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = драниця. Вх. Лем. 411. ум. драночка.  Словник української мови Грінченка