драночка
ДРА́НОЧКА, и, ж., розм. Те саме, що дра́нка².
Він лишив нас без драночки в хаті (Стеф., І, 1949, 24).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- драночка — дра́ночка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- драночка — -и, ж., розм. Те саме, що дранка II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- драночка — Дранка, -ки ж. 1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103. 2) = драниця. Вх. Лем. 411. ум. драночка. Словник української мови Грінченка