1. Словник української мови Грінченка

драночка

Дранка, -ки

ж.

1) Изношенное бѣлье, изношенная одежда. Сорочечка — дранка. Грин. І. 79. Била мене мати зранку, що порвали хлопці дранку, а я сіла та й латаю, та й на хлопців поглядаю. Мил. 103.

2) = драниця. Вх. Лем. 411. ум. драночка. Не було в його ні хати, нічого, тільки сорочка-драночка на хребті. Г. Барв. 353.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драночка — дра́ночка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. драночка — -и, ж., розм. Те саме, що дранка II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. драночка — ДРА́НОЧКА, и, ж., розм. Те саме, що дра́нка². Він лишив нас без драночки в хаті (Стеф., І, 1949, 24). Словник української мови в 11 томах