дриґонути

дриґону́ти

-ну, -неш, док., однокр., розм.

Підсил. до дриґнути.

Значення в інших словниках

1. дриґонути — дриґону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дриґонути — СІ́ПАТИСЯ (про тіло та його частини — судорожно тремтіти), ТІ́ПАТИСЯ, ЗДРИГА́ТИСЯ, СМИ́КАТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, КИДАТИСЯ, ПІДКИДА́ТИСЯ, ДРИ́ҐАТИ розм., ДРИ́ҐАТИСЯ розм. рідше; ПОСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ (час від часу). — Док.  Словник синонімів української мови
3. дриґонути — Дриґонути, -ну, -неш гл. То-же, что и дриґнути, но обозначаетъ движеніе болѣе сильное. «Бісові груші! пробубонить: які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот!» І щоб то дриґонуть ногою та штовхнуть об цівку, то і посипались би. Стор. І. 63.  Словник української мови Грінченка