Значення в інших словниках
-
дровина —
дрови́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
дровина —
ПОЛІ́НО (частина стовбура дерева, що призначається на паливо), ДРОВИ́НА, РУ́БАНЕЦЬ діал., ПЛА́ХА діал. В хаті тихо. Чути тріск смерекових полін у печі і булькіт окропу (І.
Словник синонімів української мови
-
дровина —
ДРОВИ́НА, и, ж. Одно поліно дров. *У порівн. — Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 434).
Словник української мови в 11 томах
-
дровина —
Дровина, -ни ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50.
Словник української мови Грінченка