дровина

ДРОВИ́НА, и, ж. Одно поліно дров.

*У порівн. — Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 434).

Значення в інших словниках

1. дровина — дрови́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дровина — -и, ж. Одне поліно дров.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дровина — ПОЛІ́НО (частина стовбура дерева, що призначається на паливо), ДРОВИ́НА, РУ́БАНЕЦЬ діал., ПЛА́ХА діал. В хаті тихо. Чути тріск смерекових полін у печі і булькіт окропу (І.  Словник синонімів української мови
4. дровина — Дровина, -ни ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50.  Словник української мови Грінченка