Словник української мови в 11 томах

дровенята

ДРОВЕНЯ́ТА, ня́т, мн. Пестл. до дро́ва.

Самому часом не віриться, як за старих часів жилося в нас на Буковині: не те що хліба — дровенят, бувало, взимку не вистачало… (Мур., Бук. повість, 1959, 3).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дровенята — дровеня́та множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. дровенята — -нят, мн. Пестл. до дрова.  Великий тлумачний словник сучасної мови