дровенята

ДРОВЕНЯ́ТА, ня́т, мн. Пестл. до дро́ва.

Самому часом не віриться, як за старих часів жилося в нас на Буковині: не те що хліба — дровенят, бувало, взимку не вистачало… (Мур., Бук. повість, 1959, 3).