1. Словник української мови в 11 томах

дровина

ДРОВИ́НА, и, ж. Одно поліно дров.

*У порівн. — Сокири зробити такі, щоб перерубувати супротивника, як дровину (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 434).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дровина — дрови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дровина — -и, ж. Одне поліно дров. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дровина — ПОЛІ́НО (частина стовбура дерева, що призначається на паливо), ДРОВИ́НА, РУ́БАНЕЦЬ діал., ПЛА́ХА діал. В хаті тихо. Чути тріск смерекових полін у печі і булькіт окропу (І. Словник синонімів української мови
  4. дровина — Дровина, -ни ж. Полѣно дровъ. Треба, шоб гола піч ніколи не була, класти на ніч у неї дровину. ХС. ІІІ. 50. Словник української мови Грінченка