1. Словник української мови в 11 томах

дровиняка

ДРОВИНЯ́КА, и, ж. Збільш, до дрови́на.

Він рівно зводить сокиру над головою,.. далі вона з хряском вгрузає в подзьобану дровиняку (Гур., Наша молодість, 1949, 3);

Цзі з Шу-іном, як і інші, розчищали узгір’я, возили землю, насипали вали, вкладали на них якісь дубові дровиняки (Досв., Гюлле, 1961, 179);

*У порівн. Валяється тут дровинякою в той час, як однополчанам його, може, десь уже степовий місяць світить із неба похід! (Гончар, II, 1959, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дровиняка — дровиня́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дровиняка — -и, ж. Збільш. до дровина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дровиняка — Дровиняка, -ки ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 64. Словник української мови Грінченка