дровиняка
Дровиняка, -ки
ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 64.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дровиняка — дровиня́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дровиняка — -и, ж. Збільш. до дровина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дровиняка — ДРОВИНЯ́КА, и, ж. Збільш, до дрови́на. Він рівно зводить сокиру над головою,.. далі вона з хряском вгрузає в подзьобану дровиняку (Гур. Словник української мови в 11 томах