дровник
Дровник, -ка
м. Дровянной сарай.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дровник — дровни́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- дровник — -а, ч., розм. Приміщення для дров. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дровник — див. дровітня Словник синонімів Вусика
- дровник — ДРОВНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для дров. Чолов’яга порався коло дровника, беручи поліно за поліном і кладучи під сокиру (Чендей, Поєдинок, 1962, 105). Словник української мови в 11 томах