Великий тлумачний словник сучасної мови

дровник

дровни́к

-а, ч., розм.

Приміщення для дров.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дровник — дровни́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дровник — див. дровітня  Словник синонімів Вусика
  3. дровник — ДРОВНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для дров. Чолов’яга порався коло дровника, беручи поліно за поліном і кладучи під сокиру (Чендей, Поєдинок, 1962, 105).  Словник української мови в 11 томах
  4. дровник — Дровник, -ка м. Дровянной сарай.  Словник української мови Грінченка