Значення в інших словниках
-
дровник —
дровни́к іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
дровник —
див. дровітня
Словник синонімів Вусика
-
дровник —
ДРОВНИ́К, а́, ч., розм. Приміщення для дров. Чолов’яга порався коло дровника, беручи поліно за поліном і кладучи під сокиру (Чендей, Поєдинок, 1962, 105).
Словник української мови в 11 томах
-
дровник —
Дровник, -ка м. Дровянной сарай.
Словник української мови Грінченка