Великий тлумачний словник сучасної мови

дроворуб

дровору́б

-а, ч.

Той, хто займається рубанням лісу на дрова.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дроворуб — дровору́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. дроворуб — ДРОВОРУ́Б, а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова. Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба (Н.-Лев., IV, 1956, 33); Увечері повернулися з роботи дроворуби (Донч., III, 1956, 290).  Словник української мови в 11 томах
  3. дроворуб — Дроворуб, -ба м. Дровосѣкъ.  Словник української мови Грінченка