дроворуб

ДРОВОРУ́Б, а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова.

Повалились люди, неначе тріски полетіли під сокирою зручного, жвавого дроворуба (Н.-Лев., IV, 1956, 33);

Увечері повернулися з роботи дроворуби (Донч., III, 1956, 290).

Значення в інших словниках

1. дроворуб — дровору́б іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дроворуб — -а, ч. Той, хто займається рубанням лісу на дрова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дроворуб — Дроворуб, -ба м. Дровосѣкъ.  Словник української мови Грінченка