дружба
дру́жба
I -и, ж.
Стосунки, відносини, в основі яких лежить взаємна прихильність, довір'я, відданість, товариська солідарність, духовна близькість, спільність інтересів і т. ін.
II -и, ч., заст., діал.
Товариш молодого, що бере участь у весільному обряді.
|| Особа, яка тримає вінець над головою молодого чи молодої в час вінчання і перебуває при них під час весільного обряду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови