дружбити

дру́жбити

-блю, -биш, недок., зах.

Бути дружбою (див. дружба II).

Значення в інших словниках

1. дружбити — Дружбити, -блю, -биш гл. Быть дружбою, шаферомъ на свадьбѣ. Вх. Лем. 411. Було б тобі не дружбити, було б тобі свині пасти. Насмѣшл. свад. пѣсня. Рк. Макс.  Словник української мови Грінченка