Великий тлумачний словник сучасної мови

дружкувати

дружкува́ти

-ую, -уєш, недок., заст.

Бути дружкою або дружком.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дружкувати — дружкува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. дружкувати — ДРУЖКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Бути дружкою або дружком. [Менша дружка (виступає й співає до дружка):] Тобі, дружку, не дружкувати, Тобі, дружку, панувати (Н.-Лев., II, 1956, 427); Іванові нагадалася Маковейова дружка.  Словник української мови в 11 томах
  3. дружкувати — Дружкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Быть дружком или дружкою на свадьбѣ. Грин. ІІІ. 437. Алв. 64, 96. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Грин. ІІІ. 457. Чи ти вже дружкувала коли? Полт.  Словник української мови Грінченка