дружків

дружкі́в

-кова, -кове.

Належний, властивий дружкові.

Значення в інших словниках

1. дружків — ДРУЖКІ́В, о́ва, о́ве. Прикм. до дружко́. Дружкова шабля гепає в стелю раз, удруге і втретє. Ті забої .. повідають, що незабаром почнеться щось поважне та дуже вразливе! .. “Пора молоду виряджати до молодого. Пора!” – гукає дружко (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. дружків — Дружків, -кова, -ве Принадлежащій дружкові.  Словник української мови Грінченка