дружків
дружкі́в
-кова, -кове.
Належний, властивий дружкові.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дружків — ДРУЖКІ́В, о́ва, о́ве. Прикм. до дружко́. Дружкова шабля гепає в стелю раз, удруге і втретє. Ті забої .. повідають, що незабаром почнеться щось поважне та дуже вразливе! .. “Пора молоду виряджати до молодого. Пора!” – гукає дружко (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- дружків — Дружків, -кова, -ве Принадлежащій дружкові. Словник української мови Грінченка