1. Словник української мови у 20 томах

дружків

ДРУЖКІ́В, о́ва, о́ве.

Прикм. до дружко́.

Дружкова шабля гепає в стелю раз, удруге і втретє. Ті забої .. повідають, що незабаром почнеться щось поважне та дуже вразливе! .. “Пора молоду виряджати до молодого. Пора!” – гукає дружко (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дружків — -кова, -кове. Належний, властивий дружкові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дружків — Дружків, -кова, -ве Принадлежащій дружкові. Словник української мови Грінченка