Великий тлумачний словник сучасної мови

дружно

дру́жно

Присл. до дружний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дружно — дру́жно прислівник одностайно незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. дружно — див. гуртом; одностайно  Словник синонімів Вусика
  3. дружно — ДРУ́ЖНО (об'єднавши свої сили спільно), ЗЛА́ГОДЖЕНО, ОДНОСТА́ЙНО, ЗЛА́ДНАНО розм., ЛА́ДНО розм., ЯК ОДИ́Н, ВОДНО́, РА́ЗНО діал. — Дружно до роботи ставатимете. Дружно й радість ділитимете (А.  Словник синонімів української мови
  4. дружно — ДРУ́ЖНО. Присл. до дру́жний. Ми ..з ним живемо дружно (Барв., Опов.., 1902, 97); Гребли з диявола всі дружно, Що деяким аж стало душно (Котл.  Словник української мови в 11 томах