друлівник

друлівни́к

-а, ч., зах.

Правилля гуцульських мосяжників (див. мосяжник).

Значення в інших словниках

1. друлівник — Друлівник, -ка м. Инструментъ, которымъ гуцульськіе мосяжники вырѣзываютъ при орнаментировкѣ металла круговыя линіи. Части: цилиндрическій стержень било, въ нижнемъ концѣ стержня вставленъ стальной писачок съ двумя (какъ въ вилахъ) остріями...  Словник української мови Грінченка