Великий тлумачний словник сучасної мови

дряпонути

дряпону́ти

I -ну, -неш, док., перех., однокр., розм.

Підсил. до дряпнути I.

II див. драпонути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дряпонути — дряпону́ти 1 дієслово доконаного виду дряпнути розм. дряпону́ти 2 дієслово доконаного виду драпонути  Орфографічний словник української мови
  2. дряпонути — див. тікати  Словник синонімів Вусика
  3. дряпонути — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док.  Словник синонімів української мови
  4. дряпонути — Дряпону́ти, -пону́, -поне́ш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дряпонути — ДРЯПОНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до дряпну́ти¹. Ведмідь як дряпоне його (Сл. Гр.). ДРЯПОНУ́ТИ² див. драпону́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. дряпонути — Дряпонути, -ну, -неш гл. 1) Сильно царапнуть. Ведмідь як дряпоне його. Мнж. 112. 2) Сильно побѣжать, удрать. Ото дряпонув! аж потилиця лиска! Ном.  Словник української мови Грінченка