дрібненький

дрібне́нький

-а, -е.

Зменш.-пестл. до дрібний 1-3), 6).

Значення в інших словниках

1. дрібненький — дрібне́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дрібненький — [др'ібнен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. дрібненький — ДРІБНЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до дрібни́й 1-3,6. Лице [баби] було не старе, але дрібненьке, довгеньке, як у малої сухої дівчинки (Н.-Лев., II, 1956, 405); Невідступно за мною летить хмарка дрібненьких мушок (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах
4. дрібненький — Дрібний, -а, -е усѣч. форма: дрібен. 1) Мелкій, дробный, небольшой, маленькій. Дрібні речі у кошик поклала. Н. Вол. у. А я ж тую дрібну ряску зберу у запаску. Мет. 8. Заганяла дрібні пташки до бору. Чуб. ІІІ. 251. Сію конопельки дрібні зелененькі. н.  Словник української мови Грінченка