дублерка

дубле́рка

-и.

Жін. до дублер.

Значення в інших словниках

1. дублерка — дубле́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дублерка — ДУБЛЕ́РКА, ж. Жін. до дубле́р. Пані Аліція – ровесниця Марлен, ба більше – її вічна суперниця й дублерка (Ю. Іздрик).  Словник української мови у 20 томах