Орфографічний словник української мови

дублерка

дубле́рка

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. дублерка — -и. Жін. до дублер.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дублерка — ДУБЛЕ́РКА, ж. Жін. до дубле́р. Пані Аліція – ровесниця Марлен, ба більше – її вічна суперниця й дублерка (Ю. Іздрик).  Словник української мови у 20 томах