дублерка

дубле́рка

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублерка — -и. Жін. до дублер. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дублерка — ДУБЛЕ́РКА, ж. Жін. до дубле́р. Пані Аліція – ровесниця Марлен, ба більше – її вічна суперниця й дублерка (Ю. Іздрик). Словник української мови у 20 томах