дублерка

ДУБЛЕ́РКА, ж.

Жін. до дубле́р.

Пані Аліція – ровесниця Марлен, ба більше – її вічна суперниця й дублерка (Ю. Іздрик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублерка — дубле́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дублерка — -и. Жін. до дублер. Великий тлумачний словник сучасної мови