дублюючий

дублю́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до дублювати.

Значення в інших словниках

1. дублюючий — дублю́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дублюючий — ДУБЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Який дублює кого-, що-небудь; дублювальний. В рубці .. основний і дублюючий автомати поламані.., треба втягти ескалатор і зачинити люк вручну (І. Росоховатський); – Погляньте на пульт. Там є щиток із червоною кнопкою.  Словник української мови у 20 томах
3. дублюючий — ДУБЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дублюва́ти. Тут було ніби два заводи, один на поверхні, другий, дублюючий, під землею (Собко, Запорука.., 1952, 146); — Провал не торкнувся дублюючого складу [підпільного] районного комітету,..  Словник української мови в 11 томах