дублюючий

ДУБЛЮ́ЮЧИЙ, а, е.

Який дублює кого-, що-небудь; дублювальний.

В рубці .. основний і дублюючий автомати поламані.., треба втягти ескалатор і зачинити люк вручну (І. Росоховатський);

– Погляньте на пульт. Там є щиток із червоною кнопкою. Біля неї напис: “Дублююча система” (О. Бердник);

Нехай рівень основного складу і вищий, але ігри дублюючих складів теж дуже відповідальні, – вважає відомий футболіст (із журн.).

Значення в інших словниках

1. дублюючий — дублю́ючий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. дублюючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до дублювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дублюючий — ДУБЛЮ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дублюва́ти. Тут було ніби два заводи, один на поверхні, другий, дублюючий, під землею (Собко, Запорука.., 1952, 146); — Провал не торкнувся дублюючого складу [підпільного] районного комітету,..  Словник української мови в 11 томах