дудіти

дуді́ти

-диш, -дить, недок., розм.

1》 Грати на дудці або іншому духовому інструменті.

2》 Те саме, що дудніти 1).

Значення в інших словниках

1. дудіти — дуді́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дудіти — ГУДІ́ТИ (видавати протяжні низькі звуки), ГУСТИ́, ГУГОТІ́ТИ, ГУГОНІ́ТИ, ГУГНИ́ТИ (ГУГНІ́ТИ) розм.; СТУГОНІ́ТИ, ДУДНІ́ТИ, ДУДОНІ́ТИ підсил., ДУДІ́ТИ розм. (глухо); РЕВІ́ТИ, РЕВТИ́ (сильно); ФУ́РКАТИ, ФУРЧА́ТИ, ФУРКОТІ́ТИ підсил., ФУРКОТА́ТИ підсил. (перев.  Словник синонімів української мови
3. дудіти — ДУДІ́ТИ, ди́ш, ди́ть, недок., розм. 1. Грати на дудці або іншому духовому інструменті. З правого боку озера, обложившись зеленим очеретом, сидів Василь і щосили дудів у зелену дудку (Мирний, IV, 1955, 23). 2. Те саме, що дудніти 1. Дудів одуд біля річки.  Словник української мови в 11 томах