дуженний

дуже́нний

-а, -е.

Надзвичайно сильний, потужний.

Значення в інших словниках

1. дуженний — дуже́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дуженний — ДУЖЕ́ННИЙ, а, е, розм., рідко. Надзвичайно дужий (у 1, 2 знач.). Якийсь дуженний чоловік, немов лещатами, схопив хлопця за руку (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. дуженний — див. сильний  Словник синонімів Вусика
4. дуженний — Дуже́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. дуженний — Дуженний, -а, -е Очень сильный.  Словник української мови Грінченка