Великий тлумачний словник сучасної мови

дульцин

дульци́н

-у, ч.

Синтетична солодка речовина; безбарвні кристали, в 200 разів солодша за цукор; застосовують у дієтичних харчових виробах.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дульцин — дульци́н (від лат. dulcis – солодкий) синтетична солодка речовина; безбарвні кристали, в 200 раз солодша за цукор. Застосовують у дієтичних харчових виробах, напр. хлібі для діабетиків (див. діабет).  Словник іншомовних слів Мельничука