дурнувати

дурнува́ти

-ую, -уєш, недок., діал.

1》 Пустувати.

2》 Бути без ужитку.

Значення в інших словниках

1. дурнувати — Дурнувати, -ную, -єш гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у.  Словник української мови Грінченка