дурнувати
дурнува́ти
-ую, -уєш, недок., діал.
1》 Пустувати.
2》 Бути без ужитку.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурнувати — Дурнувати, -ную, -єш гл. 1) Дурачиться, шалить. Люде до божого дому йдуть, а ми дурнуємо та пустуємо. Харьк. 2) Быть безъ употребленія. Яке любе місце, та й дурнує: віддали б кому на ґрунт. Камен. у. Словник української мови Грінченка