Значення в інших словниках
-
дур-зілля —
дур-зі́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
дур-зілля —
ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор..
Словник синонімів української мови
-
дур-зілля —
ДУР-ЗІ́ЛЛЯ, нар.-поет. Те саме, що дурма́н 1. Промчав вихор. Припали до землі злякані трави. Забелькотіло листя дур-зілля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135); *У порівн. Мене тоді, юнака першого гуляння, обпоїв той вітер, як дур-зіллям (Вас., II, 1959, 278).
Словник української мови в 11 томах