дур-зілля

ДУР-ЗІ́ЛЛЯ, нар.-поет. Те саме, що дурма́н 1.

Промчав вихор. Припали до землі злякані трави. Забелькотіло листя дур-зілля (Тулуб, Людолови, І, 1957, 135);

*У порівн. Мене тоді, юнака першого гуляння, обпоїв той вітер, як дур-зіллям (Вас., II, 1959, 278).

Значення в інших словниках

1. дур-зілля — дур-зі́лля іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. дур-зілля — -я, нар.-поет. Те саме, що дурман 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дур-зілля — ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор..  Словник синонімів української мови