Значення в інших словниках
-
дучка —
Ду́чка: — дірка, нора [22;VIII] — отвір [12]
Словник з творів Івана Франка
-
дучка —
ду́чка іменник жіночого роду ямка * Але: дві, три, чотири ду́чки діал.
Орфографічний словник української мови
-
дучка —
Дучка — draw hole — *Abzugloch, Rolloch, Rolle — коротка вертикальна або похила виробка, призначена для випуску відбитої руди на приймальний горизонт. При підземній розробці вугільних родов. Д. — скат, що влаштовують в закладеному виробленому просторі.
Гірничий енциклопедичний словник
-
дучка —
ДУ́ЧКА, и, ж., діал. Ямка. Василь і Грицько з добрими ломаками стояли у дучках, Івась з невеличким дубцем туряв свинку (Мирний, IV, 1955, 73); Загуркотів грім, і крупні краплі дощу, як кулі, сипнули в порох, залишаючи в ньому темні дучки (Панч, III, 1956, 163).
Словник української мови в 11 томах
-
дучка —
Дучка, -ки ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Ном. № 14006. Чуб. ІІІ. 107. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в свинку, в масла, в ґльоґа. Ном. № 12570. Ив. 14. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. Вас. 179.
Словник української мови Грінченка