Великий тлумачний словник сучасної мови

душитель

души́тель

-я, ч.

Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь.

|| перен. Те, що заважає чому-небудь розвиватися, рости, прогресувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. душитель — души́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. душитель — див. ГНОБИТЕЛЬ.  Словник синонімів Караванського
  3. душитель — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  4. душитель — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст.  Словник синонімів української мови
  5. душитель — ДУШИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь. — Він мені розказував про царського міністра Столипіна. — Це про того народного душителя, що всю країну шибеницями вкрив? (Шиян, Гроза..  Словник української мови в 11 томах