душитель
души́тель
-я, ч.
Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь.
|| перен. Те, що заважає чому-небудь розвиватися, рости, прогресувати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- душитель — души́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- душитель — див. ГНОБИТЕЛЬ. Словник синонімів Караванського
- душитель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- душитель — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Словник синонімів української мови
- душитель — ДУШИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь. — Він мені розказував про царського міністра Столипіна. — Це про того народного душителя, що всю країну шибеницями вкрив? (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах