душитель

Значення в інших словниках

1. душитель — души́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. душитель — -я, ч. Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь. || перен. Те, що заважає чому-небудь розвиватися, рости, прогресувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. душитель — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
4. душитель — ГНОБИ́ТЕЛЬ (той, хто не дає вільно жити, розвиватися, завдає матеріальних і моральних утисків кому-небудь), ПРИГНО́БЛЮВАЧ, УТИ́СКУВАЧ, ГОНИ́ТЕЛЬ, УТИ́СНИК, ДУШИ́ТЕЛЬ, ДУШМА́Н заст. Словник синонімів української мови
5. душитель — ДУШИ́ТЕЛЬ, я, ч. Той, хто пригноблює, пригнічує, придушує кого-, що-небудь. — Він мені розказував про царського міністра Столипіна. — Це про того народного душителя, що всю країну шибеницями вкрив? (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах